Логин: lvs
ФИО: Леви
Дата рождения: 1937-10-26
Репутация: 2
Меня читают: Смотреть список
Город: Хайфа
Публикаций: 10
Коментариев: 3
Группа: Литераторы
Почта:

Кукловоды президентских выборов в Украине


Категория: Без рубрики


Кукловоды президентских выборов в Украине

Матвеев Владимир Иванович

Автор: к.ф.н. Владимир Матвеев, автор более 100 научных трудов и тысяч журналистских на русском, украинском и английском языках (авторские права В.И. Матвеева)http://www.proza.ru/2009/06/04/318
http://israel-shamir.livejournal.com/32812.html

Автор – известный аналитик и исследователь иудаизма, развития межрелигиозного диалога, журналист - пытается проанализировать состояние еврейской общины в 2009 году и спрогнозировать основные тенденции развития на ближайшую перспективу и особенности участия евреев и олигархов еврейского происхождения в президентских выборах 2010 в Украине.

В связи с уничтожением научных и журналистских работ в Украине и преследованием по работе, избиениями с перломами и травмами головы, уничтожением семьи в Киеве указанными силами, автор актуальных статей и научных трудов вынужден был подать прошение в МВД о выходе из гражданства Украины и в посольства ведущих держав о предотсавлении политического убежища.

Кукловоды-миллиардеры и политтехнологи из США, России, Украины и Израиля уже "разделили" Украину после выборов. Согласуют они свои действия в увязке со спецслужбами и масонскими организациями из-за рубежа при соответствующей ресурсной, информационной поддержке и разложении общества при помощи пропаганды и насаждения наркотиков и гомосексуализма.
 

На розвиток єврейського та навколо єврейського середовища в 2009 році вплинули перш за все військова операція Ізраїлю в Секторі Газа, яка викликала велику хвилю антисемітизму та антиізраїлізму в багатьох країнах світу та зростання звинувачень політики Ізраїлю в ООН, розповсюдження теорії «єврейської змови» із звинуваченням євреїв у глобальній фінансовій кризі, зміна керівників США та Ізраїлю із корекцією політики США адміністрацією Президента Барака Обами щодо врегулювання близькосхідного конфлікту, та розбудови так званих «поселень», яка викликала невдоволення більшості єврейських лідерів, та певний дрейф на цьому тлі нових керівників Ізраїлю до «багатовекторної політики» із заграванням із РФ, різні результати голосування України та РФ щодо підтримки резолюції Голдстоуна в ООН, яка засудила військову операцію Ізраїлю в Газі; зростання уваги РФ щодо розповсюдження програм для російськомовних євреїв в Україні; продовження скорочення фінансування єврейських общинних програм у зв’язку з фінансовою кризою, крах частини потужних єврейських фондів на кшталт Фонду Маддофа та Чейза, й, відповідно, посилення сіоністської діяльності щодо імміграції євреїв до Ізраїлю (та певне зростання єврейської еміграції). Серйозне хвилювання громади викликало зростання антиізраїльських мітингів та антиєврейських протестів перш за все в Західній Європі, та антиєврейські вислови, провокативна позиція мера Ужгорода Сергія Ратушняка.
Заполітизовані події в єврейському середовищі Україні в листопаді-грудні 2009 року продовжували інтенсивно розвиватися у сфері інтересів та політики «квартету» Україна - РФ- євреї України - Ізраїль та США на тлі президентських перегонів, політичної та економічної кризи, що сприяють підвищенню рівня ксенофобії та антисемітизму в українському суспільстві, які часто розігруються штучно політтехнологами та/або платними провокаторами, як детально зазначалося у попередніх матеріалах, та фактично, грають на руку сіоністським структурам, які зацікавлені в єврейській імміграції до Ізраїлю.
 
Незважаючи на масові анти-ізраїльські мітинги, протести науковців та інтелігенції, акції в багатьох країнах світу, вони в цілому оминули Україну.
В Україні крім зазначених вище факторів серйозний вплив на ситуацію крім економічної та політичної кризи, відіграли рано розпочаті президентські перегони, перетворені скоріше на самопіар, позбавлений конкретики, із залучення брудних політтехнологій, домовленостей між олігхічними колами, командами кандидатів та розігруванням «єврейської карти» за дещо новим сценарієм, з використанням так званих «єврейських антисемітів» (за термінологією ізраїльських політологів).
 
В грудні у «фокусі» єврейського міжнародного життя продовжували знаходитися чергові інтерв’ю мера Ужгорода С. Ратушняка, висловлювання якого призвели до міжнародного скандалу та критики керівників України, резолюції міжнародної конференції в Берліні та критичної щодо України позиції щодо антисемітизму в Україні з боку конкретних конгресменів США; позитивна оцінка ситуації в Україні та позиції лідерів України щодо антисемітизму, висловлена віце-прем’єр міністром Ізраїлю Авігдором Ліберманом під час його офіційного візиту в Україну 6-9 грудня 2009 р.

Протягом другої половини 2009 року Україну, як і Росію, активно моніторили та зондували високопосадовці Ізраїлю, міністри, які по декілька разів відвідували Україну.
 
В 2009 р. як частина єврейських активістів, так і Ізраїльський Посол в Україні Зіна Калай-Клайтман дозволяли собі неприпустимі висловлювання та упереджені оцінки щодо України у токшоу та на зібраннях, а Посол Ізраїлю також у своєму «секретному» листі в МЗС Ізраїлю, в якому вона з невідомих джерел, схожих на лідерів Київської масонської ложі «Бней Бріт», звинувачувала лідерів держави у значному зростанні махрового антисемітизму, що не відповідає дійсності. Цікаво, що зміст цього листа було майже відразу «злито» ізраїльськими спецслужбами, які офіційно погодилися з тим, що Посол Ізраїлю в Україні Калай-Клайтман «драматизує ситуацію», але механізм було оприлюднено та запущено навмисно.
 

Частина єврейського політикуму як в Україні, так і поза її межами (перш за все – «російськомовні євреї») продовжувала звинувачувати Україну у значному зростанні, на їхню думку, антисемітизму й «героїзації посібників нацизму» в Україні, та використовуючи при цьому наявні серйозні прорахунки у сфері етнонаціональної політики в Україні протягом останніх років керування державою Президентом В.А. Ющенком, за якої ультра націоналісти намагалися створити з Росії образ ворога України.

Положення з цього приводу відображено і в резолюціях міжнародної конференції «Уроки Второй мировой войны и Холокоста» (конференцію було перенесено з Києва до Берліну у зв’язку із епідемією грипу в Україні.

В самому Ізраїлі до цієї конференції поставилися неоднозначно і фактично заборонили її проведення в Ізраїлі. Так, частина єврейських лідерів України – Головний Рабин України Яків Дов Блайх, лідер ВААДу Йосип Зисельс та деякі інші не взяли участі у згаданій акції, вважаючи її «інструментом впливу на Україну Кремля» із намаганням зіпсувати імідж лідерів України та «зупинити процес інтеграції України до європейської співдружності».

Юдофобські прояви під час президентських перегонів викликали справедливу негативну реакцію в політичних колах Ізраїлю та США. В грудні 2009 р. п’ять членів Конгресу США направили офіційні листи з висловлюванням протесту проти подібних проявів. В січні до них додалися ще двоє конгресменів США, які висловили хвилювання з цього приводу. На сьогодні 36 ізраїльських парламентарів поставили свої підписи під зверненнями до Президента України та Прем’єра України з вимогою зупинити прояви антисемітизму. Так, політтехнолог Езра Фридландер за допомогою членів Конгресу США та Сенату висловила намір «принудити офіційний Київ жорстко засудити прояви антисемітизму, що посилилися під час передвиборчої кампанії». Член Сенату США Керен Гіллебранд у своєму зверненні до Посла України в США також заявила наступне: «Я стурбована розпалюванням ненависті по відношенню до євреїв й держави Ізраїль з боку мера Ужгорода С. Ратушняка. Ця риторика викликає тривогу, і я хочу вірити, що вона не представляє офіційну позицію уряду України». Її позицію розділяє у своєму зверненні до Посла США у Києві Дж. Тафта конгресмен Стівен Ізраел.

Разом з тим, за даними нашого моніторингу та аналізу, рівень проявів юдофобії, в порівнянні з 2004-2007 роками та в порівнянні з західною Європою, у 2009 році в Україні в цілому знизився, а антисемітські акції в основному здійснюють або провокатори, або маргінальні групи (доля ультранаціоналістів становить близько 1 відсотка), а основою ситуації є прорахунки у проведенні етнополітики в Україні представниками правлючої влади.

Про це свідчить і добра оцінка ситуаціїї в Україні рівня антисемітизму, дана віце-прем’єром Ізраїлю Авігдором Ліберманом під час його зустрічей 6-9 грудня 2009 р. У Києві з лідерами України та єврейською елітою. «Маргинальные элементы используют ксенофобию и антисемиизм, а государство Украина (лидеры) выразило четкую и ясную позицию», сказав 8 грудня А. Ліберман. «Я рад, что все руководство Украины, все основные политсилы единогласно осуждали антисемитизм».

У рамках здійснення «багатовекторної політики» А. Ліберманом та після певного охолодження відносин у 2009 р. із Росією, в грудні було намічено тенденцію до певного покращення, активізації відносин з Україною.

В той же час, як я передбачав весною 2009 року, з’явилося таке явище, яке ізраїльські політологи та політтехнологи назвали «єврейським антисемітизмом», а виконавців подібних акцій – провокаторами.

Зокрема, один з лідерів Київської масонської ложі «Бней Бріт» Олександр Найман видав на гроші олігархів непрофесійно зроблену збірку під назвою «Знамениті євреї України», куди безпідставно і без погодження з Арсенієм Петровичем Яценюком, вписано ім’я А. Яценюка, який відкрито позиціонує себе укрїнцем. Варто погодитися із думкою тих експертів, які вважають, що провокація в Ужгороді та видання «Знамениті євреї України» під час передвиборчої кампанії негативно вплинули на рейтинг Арсенія Яценюка (порівняйте видання у свій час книги на замовлення «Нарцис». Дивись:
http://www.7kanal.com/article.php3?id=268960

Сам Арсеній Яценюк відкрито висловився в інтерв’ю журналістам, що ця провокація «належить штабу БЮТ».
 

За нашими даними введення Сергія Тигіпка у президентські перегони вдарило по рейтингах Арсенія Яценюка та Віктора Януковича, за підтримки кандидата групою Приват банк, за якою стоїть Ігор Коломійський.

Після візиту міністра закордонних справ Ізраїлю до України та його позитивної оцінки ситуації в Україні, та частина єврейських організацій, яка педалювала “карту антисемітизму” в Україні, зменшила свою критику лідерів України в цьому плані.

Разом із тим, та не зважаючи на лобізм нардепа України О.Б. Фельдмана, міністр внутрішніх справ Ізраїлю Елі Ішай виступив різко протии відміни віз для українських туристів у звязку з тим, що «Україна є найпроблематичнішою країною у сфері работоргівлі та проституції», сказав Ішай 29 грудня 2009 року.

Єврейський Фонд України в черговий раз звернувся з заявою до державних та громадських організацій України з пропозицією «об’єднати зусилля та разом відзначити Міжнародний день Голокосту в Україні» 27 січня 2010 р. Разом з тим, вимога ЄФУ щодо «державного визнання Міжнародного дня Голокосту» (відзначення його на державному рівні) є неоднозначною, оскільки на відміну від багатьох інших держав, в Україні кожного року в вересні відзначається День пам’яті жертв Голокосту або жертв Бабиного Яру у Бабиному Яру.

В цілому єврейське життя в України розвивалося без відкритих конфліктів, незважаючи на в основному маргінальні прояви вандалізму та юдофобії. Наприклад, співробітники міліції оперативно затримали чотирьох підлітків в місті Каменець-Подольський за підозрою у вандалізмі пам’ятника жертвам Голокосту 9 грудня 2009 року (пам’ятник було закидано камінням).
 

Єврейська громада України позитивно сприйняла як сам факт відвідування Президентом України В. Ющенком Одеської синагоги на свято Хануки, так і те, що відвідування відбулося не в заполітизованому Києві, а поза його межами. Разом з тим, навряд чи цей візит суттєво вплине на низький рейтинг В. Ющенка в єврейському середовищі, керівники яких давно визначилися із кандидатурами, яких вони різними засобама підтримують під час передвиборчої кампанії та на виборах, у зв'язку із помилками у проведенні етноконфесійної політики в державі, без урахування історрчного та сучасного контексту й сучасної геополітики, яку провдить Президент США барак Обама. Ці помилки українських політологів та високопосадовців сприяли посиленню ксенофобських натсроїв щодо Росії та нагнітання нездорової атмосфери у взаємовідносинах двох братніх словянських держав.

Представники єврейської громади в цілому позитивно сприйняли запізніле і непроанасоване відкриття на території Бабиного Яру пам’ятника учасниці антифашистського підпілля Тетяні Маркус, у якому взяли участь Посол Держави Ізраїль в Україні Зіна Калай-Клайтман, мер Києва Леонід Черновецький та інші.
 

Разом з тим, варто погодитися з тими єврейськими активістами, які вважають, що як відкриття цього пам’ятника, так і святкування ювілею видатного єврейського письменника-ідишиста Шолом-Алейхема у 2009 році, відзначення Днів памяті жертв Бабиного Яру в вересні 2009 року проілюстрували відсутність злагоди поміж єврейськими лідерами та заполітизованість більшості з них. Про це протягом року свідчили і листи конкретних єврейських лідерів, спрямовані на ім’я Президента України Віктора Ющенка, віце-прем’єра Івана Васюника, Голови Держкомнац України та інші.

Єврейських лідерів також турбували внутрішня єврейська боротьба між собою за фінансові фонди, членів рухів та громад, публічність та доступ до керівників держав місць проживання, та розраховані в основному на профанів «торги» відносно підтримки того чи іншого кандидата в Президенти України «єврейською громадою» із залученням не тільки ізраїльських консультантів, але й іншого лобі в Ізраїлі. Разом з тим, команда А. Яценюка фактично провали його виборчу кампанію (30 грудні А. Яценюк скоротив понад 40 працівників свого штабу).
 

Кожен із єврейських «штатних лідерів» в цілому визначився із симпатіями, підтримкою конкретного кандидата в Президенти України (скоріше на рівні фінансової підтримки, та/або лобіювання та піар акціями за кордоном), як зазначено в моїх попередніх статтях, та/або «відкладають традиційно яйця у два кошики».

2. Світова фінансово-економічна криза завдала удару перш за все по енергоміським та життєво важливим сторонам діяльності єврейських громад та організацій України.
Крім закордонної, скоротилася частка спонсорської допомоги українських єврейських спонсорів та благодійників, що суттєво змінить характер єврейської громади України через 10 років.

Єврейських лідерів України турбує скорочення освітніх програм, оскільки саме вони безпосередньо впливають на самоідентифікацію євреїв, та благочинних програм, оскільки більшість єврейського населення України – люди похилого віку. Частина впливових спонсорів єврейських організацій СНД та Хабад заявили у 2009 році, після кількох з’їздів в Ізраїлі, що підтримуватимуть перш за все програми імміграції євреїв до Ізраїлю.
 
Частина місцевих спонсорів також постраждала від кризи й скоротила підтримку програм єврейських громад України.

На цьому тлі виграли та значно активізувалися у 2009 році сіоністські структури, діяльність яких спрямована на імміграцію євреїв України до Ізраїлю. Протягом другої половини 2009 року ізраїльські організації «Натив» та «Сохнут» активізували свою діяльність за кількома програмами, як зазначалося в попередніх рапортах, спрямованих на інтенсифікацію імміграції євреїв України до Ізраїлю на фоні нестабільності і кризи в Україні.
 

У зв’язку з світовою фінансовою кризою, єврейська агенція для Ізраїлю «Сохнут», бюро «Натів» активізували свої активність у 2009 році, а «Сохнут» у грудні 2009 року представив офіційні дані про збільшення євреїв-іммігрантів з України, Східної Європи, Північної та Південної Америки та Південної Африки до Ізраїлю
(повідомляється, що світова криза майже не торкнулася Ізраїлю. Some 16,244 people immigrated to Israel in 2009, compared to 13,859 last year, according to the Jewish Agency for Israel.). Це, в свою чергу, вже відчутно позначається на характері розвитку єврейської/іудейської громади України.
 
 
Протягом року продовжувалися по-суті малоефективні «торги» єврейських штатних керівників парасолькових організацій із кандидатами на посаду Президента України, із залученням штатних не тільки єврейських, а й ізраїльських політтехнологів та консультантів, а також відвідуванням довірених осіб основних кандидатів до Ізраїлю в вересні-жовтні 2009 року.
Як зазначалося кожен із основних кандидатів має не тільки єврейських консультантів та спонсорів, але й ізраїльських консультантів, які визначилися із своєю підтримкою, а певний вплив на ситуацію також відіграє факт певних домовленостей між командами Президента Віктора Ющенка та «опозиційного» кандидата Віктора Януковича.


Враховуючи, що в Україні відсутній єдиний єврейський центр та визнаний лідер, а 80 відсотків єврейського населення не залучені до організованої єврейської діяльності взагалі, річ йде не стільки про якусь міфічну підтримку «єврейською громадою» того чи іншого кандидата, а боротьбу груп єврейських лідерів та активістів підтримки кандидатів між собою, із застосуванням зазначених політтехнологій, та лобіюванням інтересів конкретних кандидатів в США та Ізраїлі (виникнення в Ізраїлі терміну «єврейський антисеміт» відносно України, є закономірним у цьому розумінні).
 

Суттєвий вплив на ситуацію здійснювали єврейські олігархи, яким нажаль, на відміну від російських єльценівських олігархів, вдалося зберегти суттєвий політичний вплив на ситуацію в Україні при помаранчевому режимі.Олігархи бояться втратити свої позиції та кошти й вливають кошти в основному з метою маніпулювати ситуацією у особистих інтересах, та проти своїх конкурентів. Так, наприклад, цілком зрозумілим є ставлення Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського до певних заяв та кроків Юлії Тимошенко та їхні вірогідні фінансові вливання у відповідні фонди.
 

Таким чином, різні пересічні євреї та єврейські групи будуть голосувати  під час президентських виборів в січні та лютому 2010 р. по-різному, не зважаючи на «домовленості» та/чи «заяви» їхніх штатних лідерів з кандидатами на посаду Президента України, а єврейська громада (складатиметься із релігійних та секулярних євреїв) чисельно скоротиться та стабілізується також на основі в основному самофінансування, приблизно до 2020 року.
 

Зовсім інша справа - підтримка різними засобами потрібних кандидатів конкретними олігархами, з якою вони визначилися у 2009 році, та навіть, раніше.
 

Окремий багатослойний аспект - бажання сіоністських організацій усіма силами зберегти в Україні контроль над владою та спецслужбами України.

Вони працюють за підтримки завербованої "української агентури" в структурах Хабаду, цетрів ОРТ, освітньо-культурологічних структур тощо.

В РФ фактично конкурентну боротьбу за доступ до лідерів Росії ведуть мільярдер Вячеслав Моше Кантор, лідер Європейського єврейського Конгресу, та Борис Шпігель, керівник Всесвітньої ради "російськомовних" євреїв, що також працює активно через своїх партнерів по Україні, а також Головний хабадний рабин Росії Берл Лазар, який втратив в силу ряду причин колишній вплив на Кремль.
 

Основна боротьба за результати виборів розгортатиметься між основними кандидатами вже в судах Украни при звинувачуванні один одного в фальсифікаціях. Незважаючи на декларативне відмежування олігархів Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського від підтримки того чи іншого кандидата в Президенти України, вона так чи інакше надавалася, за даними з кількох джерел (дивись, наприклад,
 http://www.haaretz.co.il/hasite/spages/1119741.html http://www.7kanal.com/article.php3?id=268960 та інші) протягом 2009 року олігархами В. Пінчуком та І. Коломойським з метою відстоювання їхніх особистих інтересів. У зв'язку із сказаним, завдяки підтримці групи Приват, цікавим має стати результат кандидата на посаду Президента України Сергія Тігіпка.



Автор: lvs © | Дата публикации: 2010-01-16 | Просмотров: 1426 | Комментарии (0)
Эту страницу читали:
Гостей [51]  

Откуда приходят читатели?
Общее впечатление:
  • 0
 
Идея, сюжет, глубина:
  • 0
 
Реализация замысла:
  • 0
 
Язык и грамотность:
  • 0
 
Всего оценило: 0 пользователей
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии. Вам необходимо зарегистрироваться.

 

alt topavtor.info@yandex.ru