Репер:
«Добрий вечір, любі друзі,
Довгий час я був у тузі,
Та настав жаданий час
І зібрав тут знов я вас.
Пару літ вже пролетіло,
Як почали наше діло -
Бушував тоді Майдан,
То ж спасибі за це вам!
Ви народ весь підіймали,
На Майдані керували,
У судах повигравали
І портфелі за це мали»

Хор:
«Разом нас багато -
Нас не подолати»

Репер:
Є що, друзі, нам згадати -
І Майдан, і сам Хрещатик,
Тисячі людських облич
В ніч і в день, і знову в ніч...
І стояв на цій я сцені
Переможцем на арені,
Сніг летів мені в обличчя
На будинки і узбіччя,
На палатки і народ
Із божественних висот.
Й було радісно мені -
Бо ми були на коні!

Хор:
«Снег летает, летает и тает
И поземкою клубя,
Заметает зима, заметает,
Все что было до тебя»

Репер:
Багатьох немає з нами,
Ті що були нам друзями,
Ті що гріли, як Сан Санич,-
Xто намилив потім сани
В другий табір до Вітька
Масовика-затійника,-
Й показав велику дулю
І мені, і нашій Юлі,
Хоч і був сусідом, братом,
Чуть не батьком, чуть не сватом.
Потім у «піке скернув»
І у крісло спікернув.

Хор:
«Ой мороз, мороз, не морозь меня,
Не морозь меня, моего коня»

Хор:
"А йшов тим лісом Дід Мороз,
червоний в нього ніс.
Він зайчика-стрибайчика
у торбі нам приніс"

Частина II

Репер:
«Ми продовжуємо, любі,
Наші танці в нашім «клюбі»
І пускаємо сюди,
Тих, хто був нам «люб» завжди.
Ми не пустимо Вітька,
Масовика-затійника,
Разом з білоголубими -
Хай святкує разом з ними.
Він конкретний був пацан -
З ним боровся наш Майдан,
А також ми проти кУчми
І таких же з тої ж кучки.

Хор:
«Через сопки темные и поля зеленые,
Вышел в степь донецкую парень молодой»

Хор:
«Синий туман похож на обман…»

Репер:
І згадаймо, любі друзі,
Як калина в чистій лузі,
Серед нас була одна
І політик, і жона,
Бізнесвумен і краса,
Золота в неї коса,
України Жанна Д’Aрк,
Що дала Майдану жар,
Який тліє ще і досі
(Аж свербить чомусь у носі)…
Догадались ви тепер?
Це ж колишній наш прем’єр!

(скандування : Юля! Юля!)

Хор:
«А ми тую червону калину,
Підіймемо,
А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, розвеселимо!»

Репер:
Здогадались! Молодці!
Ваші вигуки оці
Ви в морозні ночі снили,
А тепер лиш повторили,
І скажу не вперше знов –
Відчувається любов!
Я також її любив
І в прем’єри запросив.
(Хоч і кум Петро просив -
Від солодке теж вкусив)
Та шановна Юля наша
Не зварила з кумом каші,
Й щоб не було перемін
Їм віддав земний уклін!

(Барабани гучно б‘ють)
«НУ і БЮТ!» , «НУ і БЮТ!»

Хор:
«Гей наливайте, повнії чаші,
Щоб через вінця лилося
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося»

Листопад, 2006