piano (голосно) Півень співає
і високі всі ноти бере
тільки ранок свій лік починає
а у горлі щось трішки дере
це звичайно у ранню цю пору
Пяний півень не спавши всю ніч
бо ж набрався по горло учора
що забув де є «до» й де є «мі»
Він забув що є гами і ноти
про тональності також забув
пяний Півень не був Паваротті
та і Басковим також не був
Він сільським і звичайним був півнем
музикальних немав Він освіт
і можливо що голосом рівнем
ще колись здивував би весь світ
не було в Півня нашого «Шансів»
із Кузьмою та і з Наталі
та у свому малому провансі
близько був до людей й до землі
пробивався до першості з боєм
кров пролив і зробив все що міг
і гордився наш півень собою
що так легко усіх переміг
і пробився на перші Він ролі
в курнику де таких не один
серед півнів в дворі чи у полі
курочок як господар водив
наїдав він і шию і воло
на хазяйській траві і зерні
десь колись закладав і за горло
серед друзів у памятні дні
постарів та й нове покоління
підросло і новий хоче лад
і кричать про новітнє несіння
в курниках що за плотом стоять
все розказують про інкубатор
рідних слів вже й забули і суть
навіть курок втягнули в дебати
й ті забули що яйця несуть
і кричали горланили довго
наступали на горло йому
уступи молодому дорогу
бо потрапиш за все у тюрму
не для всіх в курнику тут співав ти
нам кричав «до-ре-мі-до-ре-до»
та і різних реформ ти співавтор
що душили нас тут «від і до»
як не стало між півнями миру
Півень наш тут і владу сам здав
господиня підняла сокиру
час прийшов і у борщ він попав

для моралі кінцівки не знаю
подивися в люстерко криве
хто співає той щастя не має
хто горланить той краще живе

Листопад, 23, 2006