добавил
Лежит подарок...
Лежит подарок...
|
||||
Осіння осінь. Осінь восениКатегория: Универсальные стихи |
||||
|
Осіння осінь. Осінь восени.
Холодний дощ сумних думок і віянь. Я вже не ти і більше не вони. Блідий жебрак, із кошиком для мріянь. Я набродив два кілометри див, Я бачив птаха, Синього й не дуже. І снігові вали, і зграї злив - Я все лишив, і світ новий подужав. Моя печаль торкається небес. Я вийшов в небо, щоби повернутись Старий жебрак із вавилонських мес, Що йшов собі, та й так не зміг запнутись. Моя хода дорівнює вікам. Моє вбрання ще бачило рід Ноя. Мене ударив по обличчю Хам, Та я ішов, не відаючи горя. І буду йти, мій Рим уже не мій. Тому немає часу зупинятись. Я зупинюсь лиш на святій землі, Та чи я зможу вдруге розіп’ятись… |
||||
 |
Автор: drosd © | Дата публикации: 2007-07-06 | Просмотров: 1128 | Комментарии (3) |  |
|||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||
 |
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем. |  |
|||||||||||||||||||||
Золотые голоса произведению
Людмила Коломоец (olviya53) 2010-05-18 12:56:03
| #1 автор: Noigel (2007 07 11 00 35) | |||
|
Коментувати такі твори безглуздо... Вони кажуть самі за себе! Автор як завжди не поскупився на геніальні висловлення думок! Так тримати!
|
||
| #2 автор: СЕВШАП (2007 07 11 11 56) | |||
|
Розіпнуть і без вас. Тільки дійсно трреба бути святим. Вірш - гарний.
 |
||
| #3 автор: Будьмо (2010 05 18 21 39) | |||||||
|
Осінь як пора життя?
Ліричний герой - як історична людина, котра переймається хресним ходом Спасителя та Його хресною смертю? ........ Що йшов собі, та й так не зміг запнутись. Радше було б: Що йшов собі, та так І не зміг запнутись. |
||||||
