Логин: halva
ФИО: Витолин Александр Михайлович
Дата рождения: 1981-09-03
Репутация: 3
Меня читают: 6 Смотреть список
Город: Киев
Публикаций: 1
Коментариев: 1
Группа: Литераторы
Почта:

Спілберг, де твій Оскар???


Категория: SMS-творчество


ДІЙОВІ ОСОБИ:

ЕМІ - НАПОМАДЖЕНА, НАПУДРЕНА ДУРЕПА!

ПСИХОЛОГ ЕМІ - НАПОМАДЖЕНА, НАПУДРЕНА ДУРЕПА!

ДРУГИЙ ПСИХОЛОГ - НАПОМАДЖЕНА, НАПУДРЕНА ДУРЕПА!

ГЕНРІ - ІМПОТЕНТ І НЕВДАХА!

КАСКАДЕР - ЄДИНА ПОРЯДНА ЛЮДИНА В ЦІЙ ІСТОРІЇ!

ЛИСТОНОША - ЗАСТУПНИК ЄДИНОЇ ПОРЯДНОЇ ЛЮДИНИ В ЦІЙ ІСТОРІЇ!

РЕЖИСЕР – ЧОЛОВІК, ЯКИЙ ПОСТІЙНО ЛАЄТЬСЯ І КРИЧИТЬ "МОТОР".

ОПЕРАТОР – ГЛУХИЙ ДЯДЬКО, ЯКИЙ ВДАЄ, ЩО ЧУЄ ЯК РЕЖИСЕР КРИЧИТЬ „МОТОР”.

„МОТОР”. ТИТРИ. САУНДТРЕК. І ІНШІ ГОЛЛІВУДСЬКІ ЗБОЧЕНЦІ.

*   *   *   *   *   *   *   *

Після довгої рекламної компанії, під час якої змінилось декілька поколінь, починається фільм.

Емі: О-о-о! У мене такий стрес, такий стрес. Навіть не уявляю як його пережити.

Психолог Емі: Будь ласка, сядьте в крісло, розслабтесь.

Емі: Ви знаєте останні дні на мене стільки всього навалилося. Якась чорна смуга і мені здається, що мені з неї вже ніколи не вирватися.

Психолог Емі: Я вас уважно слухаю.

Емі: У мене вчора зламалася машина і я не змогла… О-о-о, який це був кошмар, я не змогла прийти на прийом до вас. Ви уявляєте цілий день без психолога. І по телефону я таксі теж не змогла викликати, телефон теж зламався. Що то був за жах, цілий день без порад психолога. А потім мені нагрубіянив механік в автомайстерні, але найгірше було коли у мене розлився кетчуп. Це був такий стрес!!!

Психолог Емі:Люба, мені здається ви занадто нервові

Емі: Що? Я плачу вам, а ви називаєте мене нервовою! Та я на вас за це подам до суду! Ще ніхто не називав мене нервовою!

Психолог Емі: Ах, на мене подали до суду. Який стрес! Мені терміново потрібно зв"язатися з моїм психологом.

Другий Психолог: Я якраз тут! Які проблеми?

Психолог Емі: На мене хочуть подати до суду. А у мене діти! Ви уявляєте, якщо я програю суд, мої бідні діти не зможуть на уїк-енд відпочивати в нашому заміському будиночку і топити там камін стодоларовими банкнотами.

Другий Психолог: Який жах! Адже ви тоді не зможете відвідувати мене. А я залишуся без клієнтки. Здається у мене розпочинається депресія! Мені потрібно терміново звернутися до мого психолога.

Психолог Емі: Я не можу це винести. Мої діти, пробачте мене. Емі, це ви, ви у всьому винні. (кінчає життя самогубством)

Другий Психолог: Я залишилася без клієнтки! Який стрес!

Емі: Я залишилася без психолога, я не зможу це винести.

Другий Психолог: Я втратила клієнтку! Мені потрібно поговорити з моїм психологом!

Емі: Я якраз тут! Здається ви дуже рідко відвідуєте мої сеанси.

Другий Психолог: У мене зламалася машина.

Емі: О-о-о!!!

Листоноша: Емі, у мене для вас конверт!

Емі: У конверті якась касета. (ставить касету в магнітофон)

Голос на касеті: Це я все підлаштував. Це я зламав машину. А потім я убив механіка, переодягнувся і нагрубіянив тобі. І телефон я теж зламав. І машину твоєї пацієнтки теж зламав…

Емі: Ах, цей голос такий схожий на голос Генрі. У мене починається депресія. (з"являється Генрі)

Генрі: Це і є мій голос!

Емі: Ні, я не вірю.

Генрі: Значить ти звичайна напомаджена, напудрена дурка.

Емі: Як ти міг?

Генрі: Я хотів, що б ти подала до суду на свого психолога, а коли виграла процес, я б тоді убив тебе і забрав твої гроші.

Емі: Але навіщо імпотенту-злюці гроші.

Генрі: Купити заміський будинок і по уїк-ендам топити в ньому камін стодоларовими банкнотами. А зараз, коли ти все знаєш, я повинен тебе убити.

Генрі дістає пістолет, але підсковзується і пістолет з його рук по найнеймовірнішій траєкторії летить в руки Емі. Емі стріляє в Генрі. З"являється Каскадер. Він стає замість Генрі. Емі продовжує стріляти, але всі кулі летять мимо. Каскадер лається і кидається в усі кути, що б хоч одна куля нарешті потрапила в нього. Нарешті одна куля абияк рикошетить і ранить його в ногу.

Генрі: Ось напомаджена, напудрена дурка! Навіть влучити з пістолета з двох метрів не можеш.

Емі: Потрібно буде подати до суду на збройовий магазин, який продає такі пістолети.

Генрі: Але пістолет-то купував я і без мене ти не виграєш процес.

Емі: Так! Доведеться тебе пробачити, давай обнімімося.

Генрі: Давай! (Вони обнімаються, а пістолет мимовільно стріляє і потрапляє в запальничку Генрі. Генрі горить.)

Генрі: Дійсно паршивий пістолет. (знову з"являється Каскадер і горить замість Генрі)

Емі: Алло, 911, терміново приїжджайте. Горить мій чоловік і я в диму не можу знайти мою косметичку. У мене здається знову починається стрес. Хто дзвонить? Хіба не зрозуміло? НАПОМАДЖЕНА, НАПУДРЕНА ДУРЕПА!

Титри.

Саундтрек.

Оплески.

Спілберг від заздрощів вішається на гігантській кульбабі, але це сюжет вже для зовсім іншого фільма.

Автор: halva © | Дата публикации: 2008-01-29 | Просмотров: 569 | Комментарии (2)
Эту страницу читали:
Гостей [133]  

Откуда приходят читатели?
Общее впечатление:
  • 0
 
Идея, сюжет, глубина:
  • 0
 
Реализация замысла:
  • 0
 
Язык и грамотность:
  • 0
 
Всего оценило: 0 пользователей
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.


#1 автор: peteruf (2008 02 09 09 16)

 

"Весёлая" пьеса!
Знаете, Александр, когда я отчётливо осознал, что американцы - упадочное общество? Даже, не со слов Задорнова. Был какой-то телерепортаж, о том, что в пригородах Нью-Йорка развелось очень много енотов. Так вот, когда в дом к американцу забирается енот, он, (американец, а не енот), вызывает СПЕЦИАЛИСТА ПО ПОИМКЕ ЕНОТОВ! biggrin :D biggrin
Мой прогноз: мы, как нация, выживем несмотря ни на что. А вот бедные американцы, боюсь, разделят судьбу древних римлян. Слишком много общих черт. Самое печальное, что они, в подавляющем большинстве, этого совершенно не осознают, по прежнему счиная себя властелинами мира.
Впрочем, это мой субъективный взгляд.

Пётр


#2 автор: amilucky (2008 03 28 12 53)

 

А по-моему, среди американцев есть масса уникальных людей, у которых есть чему поучиться. Просто стадо волков растворилось в нашествии гиен. Вот и вылазят потихоньку герои-одиночки, из-за которых америку всё-таки хочется уважать. Но принцып "Сожри, пока не сожрали тебя" в сочетании с сицилийским правилом "убить всех, кто захочет мстить" беспощадно тянет страну ко дну.
Что же касается Украины, то слов у меня нет. В последнее время мне всё больше кажется, что наш девиз "есть нечего...потихоньку начинаем поедать сами себя. Только аккуратно, исподтишка". Какой-то наш народ стал бесхребетный. Единицы героев безжалостно подавляются серой массой.
Только вот где хорошо?

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии. Вам необходимо зарегистрироваться.

 

alt 199381333
alt 8(044) 383-00-69
alt mail@topavtor.com