Додому дорога далека
Все зве мене в радісних снах,
Де щастя вартує лелека
В гнізді на високих ногах.

Де вітер калину гойдає
Під віттям старих ясенів,
Де мати в тривозі чекає
З дороги жаданих синів.

Де оком глибоким криниця
Запрошує всіх до води,
Де сіна пухкого копиця,
Де маминих грядок ряди.

Де стільки квіток у господі
Що стало й повітря густим.
Сусіди сидять на колоді,
Бо треба спочити старим.

Додому я рвуся щосили -
Й відраз прокидаюся в сні.
Мабуть, до самої могили
Він снитися буде мені...