Заграйте ж ви мені, мої музики,
Щоб смуток розчинився між пісень,
Щоб від блаженства мружились повіки,
І став теплішим цей зимовий день.

Награйте, щоб мелодія бриніла,
В душі, як щойно роджена весна.
Я перед вами, друзі, завинила,
Бо думала, що тиша - чарівна.

А спокій мій, омріяний ночами,
На смак стократ гіркіший полинів.
У нім варились, як в пекельнім чані,
Самотність і мовчання сивих днів.

Заграйте ж ви мені. мої музики, -
А я швиденько доберу слова,
Бо пісня - то єдині знані ліки,
Що ними хвора душенька жива.

19.02.2012.